Видатний учений і конструктор у галузі ракетно-космічної техніки. Генеральний конструктор ‒ Генеральний директор КБ «Південне» з 1991 по 2010 рр. Доктор технічних наук (1987), професор (1991), академік Національної АН України (1992), академік Міжнародної інженерної академії (1992), академік Академії космонавтики ім. К.Е. Ціолковського (1994), академік Нью-Йоркської академії (1996), академік Міжнародної академії астронавтики (1997), академік Академії військових наук Російської Федерації (2004), віце-президент Міжнародної академії астронавтики (2005).

Станіслав Миколайович Конюхов народився в селищі Бекренєво Вологодської області. Після закінчення фізико-технічного факультету Дніпропетровського державного університету (1959) працював у КБ «Південне» на посадах інженера, старшого інженера, провідного конструктора (1959-1964), начальника відділу (1964-1974), начальника відділення заступника головного конструктора КБ стратегічних ракет і космічних носіїв (1974-1978), начальника відділення – заступника начальника проектного комплексу (1978-1984), начальника й Головного конструктора КБ космічних апаратів (1984-1986), першого заступника Генерального конструктора (1986-1991),  Генерального конструктора ‒ Генерального директора КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля.

С.М. Конюхов ‒ один з талановитих учнів М.К. Янгеля і В.Ф. Уткіна, що пройшов велику школу проектування, конструювання, експериментального й льотного відпрацювання бойових і космічних ракетних комплексів. Зробив значний внесок у розроблення й створення декількох поколінь стратегічних ракетних комплексів, ракет-носіїв і космічних апаратів, створених у КБ «Південне», у тому числі однієї із найпотужніших і найефективніших рідинних стратегічних ракет Р36М (SS-18), твердопаливної ракети РТ23 (SS-24) шахтного і залізничного базування. Обґрунтував і розробив принципи проектування, конструювання й експериментального відпрацювання мінометної схеми старту важких рідинних ракет, що суттєво підвищили тактико-технічні характеристики ракетних комплексів, зданих на озброєння РВСП. Керував роботами з авторського нагляду і значному продовженню гарантійних строків експлуатації ракети Р36М (SS-18), що знаходиться на озброєнні російської армії.

Значною мірою завдяки ініціативі й енергії С.М. Конюхова КБ «Південне» вийшло на світовий ринок космічних послуг і посіло там гідне місце. Він керував роботами зі створення унікального ракетно-космічного комплексу «Морський старт» з ракетою «Зеніт-3SL», космічного носія «Днепр» на базі ракети SS-18, що знімається з бойового чергування, космічного носія легкого класу «Вега», зі створення і комерційного використання ракетно-космічного комплексу «Циклон-4», а також космічних апаратів АУОС-СМ-КИ, «Січ-1», «Океан-О», «Січ-2» та ін.

С.М. Конюхов посідає чільне місце в ряді піонерів-організаторів широкого міжнародного співробітництва в освоєнні космічного простору. Завдяки міжнародній діяльності КБ «Південне», Південмашу Україна входить у десятку провідних світових космічних держав і бере участь у реалізації великих міжнародних космічних проектів, таких як «Морський старт», «Наземний старт», «Днепр», «Циклон-4», «Єгиптсат» і ін.

Станіслав Миколайович Конюхов приділяв велику увагу підготовці інженерних і наукових кадрів. Він завідував кафедрою системного проектування Інституту підвищення кваліфікації МЗМ СРСР (1987-1992), кафедрою проектування літальних апаратів Харківського авіаційного інституту (1995). Головний редактор галузевого науково-технічного збірника (1991), член спеціалізованого ради Дніпропетровського національного університету щодо захисту дисертацій (1988), член експертної ради ВАК України (1992), член секції міжгалузевої науково-технічної ради з космічних досліджень РАН.

С.М. Конюхов ‒ автор і співавтор більше 200 наукових праць: монографій, статей, винаходів.

Лауреат Державної премії СРСР (1977), Державної премії України (2001). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1982), орденом «За заслуги» ІІІ, ІІ, і І ступенів (1994, 1997, 2007),  орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (2009), Герой України (2004), заслужений машинобудівник України (1993), нагороджений орденами Дружби (1997) і Пошани (2004) Російської Федерації, лауреат премії Ради Міністрів РФ (2005), Почесний громадянин м. Дніпропетровська (2011).

Похований на Запорізькому кладовищі в м. Дніпропетровську.

ВГОРУ