Видатний учений і конструктор у галузі ракетно-космічної техніки. Генеральний конструктор ‒ Генеральний директор КБ «Південне» з 1971 по 1990 рр. Доктор технічних наук (1967), академік АН України (1976), академік АН СРСР (1984), академік Російської академії наук (1992), дійсний член Міжнародної академії астронавтики, президент Російської академії космонавтики ім. К.Е. Ціолковського.

Володимир Федорович Уткін народився в селищі Пустобор Єрахтурського району Рязанської області.  Після закінчення середньої школи був призваний в армію, воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, нагороджений бойовими нагородами. Після закінчення в 1952 році факультету реактивного озброєння Ленінградського військово-механічного інституту В.Ф. Уткіна було направлено в м. Дніпропетровськ у СКБ заводу № 586, де він займався організацією серійного виробництва перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5 розробки Головного конструктора С.П. Корольова. Після створення КБ «Південне» в 1954 р. він працював на посадах інженера, старшого інженера, начальника групи, начальника сектору, начальника відділу, заступника й першого заступника Головного конструктора. З 1971 року став Головним, а потім Генеральним конструктором КБ «Південне». З 1990 року по 2000 рік В.Ф. Уткін працював Генеральним директором ЦНДІмашу Росії.

 

На посту Генерального конструктора КБ «Південне» Володимир Федорович став гідним продовжувачем справи свого геніального попередника, задумані при М.К. Янгелі ідеї та проекти були перетворені в реальні конструкції. Під його керівництвом у КБ «Південне» створено і здано на озброєння стратегічні ракетні комплекси, що не мають аналогів у світі, які склали основу Ракетних військ стратегічного призначення Радянського Союзу, а потім Росії. Серед них одна із найпотужніших і найефективніших рідинних міжконтинентальних балістичних ракет SS-18, названа американцями «Сатаною», твердопаливна МБР SS-24 («Скальпель») шахтного і залізничного базування та ін. Розроблені й здані в експлуатацію високоефективні і надійні космічні ракетні комплекси «Циклон», «Зеніт», а також широка номенклатура космічних апаратів військового, наукового і народногосподарського призначення.

У процесі створення ракетних комплексів було вирішено ряд складних науково-технічних проблем, у результаті – забезпечені герметичність паливних систем і багаторічне перебування ракет у заправленому стані на бойовому чергуванні, мінометний старт важких ракет з контейнера, подолання протиракетної оборони супротивника. Досягнуто високу захищеність шахтних пускових установок, стійкість ракет до вражаючих факторів ядерного впливу, високу боєздатність і точність стрільби ракет. Бойовий залізничний комплекс із ракетою SS-24 за своїми характеристиками не має аналогів у світовому ракетобудуванні.

В.Ф. Уткін особливу увагу приділяв питанням екології, автоматизації стартових операцій, забезпеченню швидкострільності та іншим актуальним проблемам. У результаті вирішення цілого ряду науково-технічних проблем було створено кращий у світі космічний носій середнього класу «Зеніт», що став основою великих міжнародних проектів «Морський старт» і «Наземний старт»

В.Ф. Уткін ‒ активний учасник робіт у сфері міжнародної співпраці в дослідженні й освоєнні космічного простору, у тому числі за програмою «Інтеркосмос». Разом із французькими фахівцями реалізовано проект «Аркад» на основі супутника "Ореол", у співпраці з Індією створені й виведені на орбіту космічні апарати «Аріабата», «Бхаскара».

Великою заслугою В.Ф. Уткіна є використання знятих із чергування бойових ракет для запуску космічних апаратів (програма «Днепр» та ін.).

В.Ф. Уткін ‒ автор і співавтор більше 200 наукових праць: проектів, статей, винаходів.

Він брав активну участь у суспільному житті, керуванні державою. Неодноразово обирався у Верховну Раду СРСР (1972-1991), член ЦК КПРС (1976-1991).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1976). Лауреат Ленінської (1964) і Державної (1980) премій. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1956), орденами Трудового Червоного Прапора (1959), Леніна (1961, 1966, 1969, 1973, 1976, 1983).

Похований на Троєкуровському кладовищі у м. Москві. 

На згадку про Володимира Федоровича засновано Золоту й Срібну медаль В.Ф. Уткіна, якою в наші дні нагороджують вчених і конструкторів за видатні досягнення в галузі розроблення ракетно-космічної техніки.

ВГОРУ